Ценности общения
В обществе стираются.
В интернет смещение,
Там все собираются.
И в экран зажатые –
Нет тепла дыхания,
Пикселями сжатые
Ищем назидания.
Хорошо иль плохо ли?
Время то покажет нам.
Может это вздохами,
Болью нам окажется?
Может быть, напрасно я
Вижу в этом горести?
В этом нет опасности,
Просто жизни повести.
Только человечности
Менее и менее…..
Собирать для вечности,
Как плоды общения?
Кнопкой выключается
Доброе иль скверное.
Люди не встречаются,
Как делиться верою?
И рукопожатием,
Жестом ободрения,
Ведь характер точится,
Где общенья трение.
Взгляд, где не отводится
От твоего пристальный,
Ради Бога сходятся,
С верой чистой, искренней.
Пользуюсь всем временно,
По необходимости.
С облегченьем бремя я
Сброшу. Божьи милости
Если снова явиться
Для души прекрасные,
Ведь душа смиряется,
Верю, не напрасно я.
Ирина Шилова,
Пермь
Задавать себе вопросы - это хорошо.
Прочитано 4036 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
А творчество возникло из Молитв - Лев Неф Главное и единственное подобие человека с Богом - ТВОРЧЕСТВО...
В таком состоянии Творятся, а не конструируются по правилам, Стихи и Молитвы
