Слава людська нікчемна й мізерна
Порівняно з славою на небесах.
Слава людська гидка і химерна-
Преславний лиш Бог і Божа краса.
Своєму Творцю віддаю усю славу,
Йому поклоняюсь, служу лиш Йому,
Всим серцем, життям всим Його величаю-
Уся без останку належу Христу.
Хто знає Творця свого, той говорить про Нього,
Про Боже спасіння і Божу любов.
Гриби і суниці - оце все від Бога,-
І вітер, й веселка, і спека, і дощ.
Не може людина Творцем керувати-
Усе Бог дає, коли хоче, в Свій час.
Як будуть всі люди Творця прославляти,
Тоді Бог почує й помилує нас.
Своїм язиком слово "Бог" говорити
Й бездумно вживати - це є все гріхом.
Себе ми повинні Христу підкорити-
З Творцем примиритись лиш можна Христом,
Який на хресті прийняв страшнії муки
За кожну людину. Задумайтесь ви!
Віддайте себе у міцні Божі руки -
Один лиш Христос може всіх нас спасти
Від вічних страждань у житті після смерті,
А тут, на землі, спокій, радість нам дать.
В оцьому житті, у страшній круговерті,
Щасливими зробить лиш Бог й благодать.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 7300 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : После Пасхи - Николай Погребняк И вот – Пасха! Церкви в нашей деревне не было, да и верующих, в общем-то, не было: об Иисусе Христе никто толком ничего не знал, да и знать не стремился, но все восклицали: "Христос воскрес!" – "Воистину воскрес!" – и обнимались, и целовались, и застолье в каждом доме, и за каждым столом, провозгласив тост "Ну, за праздник!", чокались стопками с самогонкой. Мы же, ребятишки, с восторгом "чокались" подаренными крашеными яйцами и радовались конфетам, точно ещё раз встречали Новый год.
