Я знаю ти не зна є ш хто я… Але ми можемо познайомитись. Я тих «кілька клітин» які ти вирішила викинути на смітник... Я тей непотрібний «шматочок плоті»... Твоєї плоті... Який тобі заважав влаштовувати своє особисте життя... І ти мені кажеш що я жорстока??? Ні я не жостока... Я лише кажу правду... Колись я була твоєю мрією... Але це було в дитинстві, ще багато років тому. Та чому ж так сталося, коли ти тільки почула, що в тебе скоро буду я, ти не зраділа не пішла в крамницю щоб придивитись для мене малесенькі шкарпеточки, чому ти не побігла купувати мені першу іграшку? Чому?!?... Лікар тебе привітав, у відповідь ти подивилась на нього сумними, холодними очима і гірко заплакала. Гарячі сльози обливали твоє лице. Але чому? Чому ти плакала? Ти була вже дорослою і не боялась що скажуть батьки... Але ще був він твій «коханий». Адже він вже давно дав тобі зрозуміти, що дитина йому не потрібна... Але ти ризикнула і розповіла йому про мене... В той же вечір він зібравши речі сказав, що повернеться лише тоді, коли ти позбудешся цього «виродка». Я знаю ти любила мене... Але його ти любила більше... Тому, не марнуючи часу ти на наступний же день пішла в лікарню... І здається всі проблеми вже вирішені мене нема, «коханий» повернеться, потрібно лише сказати йому про це, але... Ти не казала... Проходив день за днем, а тобі все менше хотілось бачити його, а що ти хотіла? Через тиждень він зателефонував і сказав що між вами все скінчено, що в нього вже є інша... Але ти не плакала за ним ти навіть не засмутилась через це, я знаю, ти зрозуміла, що його ніколи і не кохала. Ти плакала за мною... Дивно, чи не так? Те чого ти хотіла позбутися найбільше, зараз тобі було найбільше потрібно... Ой за ціею розповіддю я забула сказати тобі найголовніше. Те заради чого я пишу тобі цей лист... Я хочу сказати що не тримаю на тебе образу, не можу сказати що розумію тебе, але можу сказати одне напевно... Я тебе люблю МАМА... І хочу попросити про щось не роби більше так, не вбивай... Ми все відчуваєм, і переживаєм все, відчуваємо себе непотрібними, викинутими... Не роби так більше... Невір тим хто каже що це лише шматок плоті невір... Кожен з нас особистість... Кожен...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Отвержен в День Рождения Христос - Сергей Чернявский Таже можете послушать песню на эти слова:
http://www.chitalnya.ru/work/244400/
Эти стихи я написал в 2009 году перед Рождеством после одного случая в США.
В одной из школ штата Орегон запретили Санта Клауса и убрали Рождественские елки.
Директор начальной школы в Ashland, штат Орегон, убрал елку из школы и замененил двумя снеговиками
после того как несколько семей пожаловались что елка - религиозный символ.
http://www.oregonlive.com/news/index.ssf/2009/12/ashland_principal_removes_holi.html
http://www.christiannewswire.com/news/1289512393.html
http://www.komonews.com/news/local/78647482.html
Если некоторые люди не верят в Рождество Иисуса Христа, то зачем и что они празднуют в эти дни?
Может пора пришла придумать им новый праздник? Например - "Торжество снеговика"!
Тогда они, может быть, дали бы возможность спокойно праздновать тем, - кто верит в рождение Иисуса Христа!
А свой суетный праздник "Торжество снеговика" с множеством ненужных подарков и открыток - перенесли бы на другую дату.
А мы,- христиане всего мира,
будем благодарить Бога и Божию Матерь за рождение в наш мир для спасения всех людей - И и с у с а Х р и с т а !
С ДНЕМ РОЖДЕНИЯ ИИСУС! МЫ ЛЮБИМ ТЕБЯ!!
HAPPY BIRTHDAY JESUS! WE LOVE YOU!!
